Коли водопостачання залежить від електроенергії, навіть багатоповерховий будинок із централізованими комунікаціями може залишитися без води на кілька годин або діб. У приватному секторі ситуацію ускладнює залежність свердловинних насосів від електромережі. Тому запас води в квартирі чи будинку варто розраховувати заздалегідь, враховуючи кількість мешканців, тривалість можливих перебоїв і щоденні побутові потреби.

При цьому важливий не лише об'єм резервуара. Від матеріалу ємності, способу наповнення, розташування та регулярності очищення залежить, наскільки безпечним і зручним буде домашній водяний резерв.

 

Скільки води потрібно сім'ї на добу

Найпоширеніша помилка під час створення запасу – рахувати лише воду для пиття. Насправді вона потрібна для приготування їжі, чищення зубів, миття рук, прибирання та санітарних потреб.

Для базового розрахунку можна використати два показники:

  • 3 літри питної води на людину щодоби – для пиття та приготування їжі.
  • 10 літрів води для гігієнічних і господарських потреб – економний режим використання, що передбачає суттєве обмеження звичних витрат.

Таким чином, для однієї людини орієнтовний добовий резерв становитиме 13 літрів. Це мінімальний практичний сценарій для планування, а не повноцінна заміна звичайного водопостачання. Звичний душ, прання та регулярне змивання унітаза можуть потребувати значно більшого об'єму.

Для дітей, людей з особливими потребами, домашніх тварин і в спекотну погоду кількість води необхідно збільшувати.

 

Розрахунок запасу води на 24, 48 і 72 години

Щоб зрозуміти, скільки води потрібно сім'ї, достатньо помножити кількість мешканців на добову норму та число днів автономного використання.

Нижче наведено розрахунки для сімей із двох, трьох, чотирьох і п'яти людей.

Кількість людей

Період

Питна вода

Господарська вода

Разом

2

24 години

6 л

20 л

26 л

2

48 годин

12 л

40 л

52 л

2

72 години

18 л

60 л

78 л

3

24 години

9 л

30 л

39 л

3

48 годин

18 л

60 л

78 л

3

72 години

27 л

90 л

117 л

4

24 години

12 л

40 л

52 л

4

48 годин

24 л

80 л

104 л

4

72 години

36 л

120 л

156 л

5

24 години

15 л

50 л

65 л

5

48 годин

30 л

100 л

130 л

5

72 години

45 л

150 л

195 л

Наприклад, сім'ї з чотирьох осіб на три доби потрібно приблизно 156 літрів води. Із цього об'єму 36 літрів мають бути придатними для пиття та приготування їжі, а решту можна передбачити для побутових потреб.

Перевага такого поділу полягає в тому, що питний резерв залишається недоторканним під час прибирання чи використання санвузла.

 

Чому питну й технічну воду потрібно зберігати окремо

Для технічної води та води, призначеної для споживання, використовують різні типи резервуарів. Зовні пластикові баки можуть бути схожими, однак їхній матеріал і призначення відрізняються.

Харчові ємності виготовляють із матеріалів, дозволених для контакту з харчовими продуктами. Для питної води важливо обирати саме таку тару, враховуючи маркування виробника та попереднє використання.

Для невеликого домашнього запасу підходить харчова пластикова бочка на 20 літрів. Її широке горло полегшує доступ до внутрішніх стінок під час миття.

Якщо питної води потрібно більше, можна використати харчову бочку на 30 літрів або білу харчову бочку на 40 літрів. Такі об'єми дозволяють організувати окремий запас, не встановлюючи великий стаціонарний резервуар.

Технічні баки призначені для води, яку використовують для прибирання, змивання унітаза та інших господарських завдань. Наприклад, чорна пластикова ємність на 100 літрів підходить для накопичення технічної води. Використовувати її для пиття або приготування їжі не слід.

Важливо враховувати й походження самої води. Харчовий пластик не перетворює забруднену воду на питну. Для споживання необхідна вода з перевіреного безпечного джерела.

 

Яку ємність вибрати для квартири, а яку – для приватного будинку

У квартирі зазвичай важливі компактність, можливість розміщення в коморі або господарській зоні та зручність щоденного забору води. У приватному будинку можна передбачити окреме приміщення для накопичувальних резервуарів.

Для квартири. Якщо сім'я хоче мати запас питної води на кілька діб, варто розглянути білу харчову прямокутну ємність на 100 літрів. Прямокутна форма дозволяє раціональніше використати доступне місце, хоча можливість встановлення необхідно оцінювати з урахуванням ваги наповненого бака.

Для господарських потреб у каталозі є чорний накопичувальний бак на 150 літрів. Його зливний штуцер передбачає можливість підключення відповідної арматури.

Для приватного будинку. За наявності достатнього місця та відповідної основи можна використовувати більші резервуари. Харчовий прямокутний бак на 200 літрів дає змогу накопичити значний об'єм води для побутового використання.

Для окремого господарського резерву підійде чорна прямокутна ємність на 200 літрів або накопичувальний бак на 250 літрів. Обидва варіанти належать до технічних і призначені для господарського водопостачання.

Резервуари місткістю 250–500 літрів доцільно планувати переважно для приміщень із перевіреною несучою здатністю основи. Самого факту, що бак фізично поміщається у квартирі, недостатньо для безпечного встановлення.

 

Чи витримає підлога великий бак із водою

Порожня пластикова ємність може здаватися легкою, однак кожен літр налитої води додає приблизно один кілограм маси.

Наповнений бак на 100 літрів міститиме близько 100 кг води, на 250 літрів – близько 250 кг, а на 500 літрів – приблизно пів тонни. До цих значень потрібно додати вагу самого резервуара, підставки й обладнання.

Особливу увагу слід приділити площі опори. Наприклад, 200 кг води, розміщені на площі 0,5 м², створюють середнє навантаження 400 кг на квадратний метр у межах цієї ділянки. Це лише арифметичний показник розподілу маси, а не висновок про міцність перекриття.

Допустимість такого навантаження залежить від конструкції будинку, стану перекриття, розташування несучих елементів та інших навантажень у приміщенні.

Перед монтажем великого резервуара на поверсі житлового будинку потрібна оцінка інженера-конструктора. Не варто встановлювати важкі накопичувальні баки на балконах, лоджіях, випадкових підставках або поблизу пошкоджених конструкцій без відповідної перевірки.

У приватному будинку також необхідно переконатися, що основа рівна, міцна та відповідає вимогам виробника бака.

 

Як правильно наповнювати резервуари, коли воду подають за графіком

Якщо вода з'являється лише в певні години, важливо продумати не тільки об'єм запасу, а й спосіб його поповнення.

Насамперед наповнюють чисті ємності для питної води. Після цього можна поповнювати господарський резерв.

Перед кожним наповненням варто перевіряти стан кришки, внутрішніх стінок та зливного отвору. Відкриті баки швидше забруднюються пилом і сторонніми частинками.

У приватному будинку, де воду отримують із колодязя або свердловини, для заповнення накопичувального резервуара може використовуватися вібраційний насос ДАЧНИК-1. Він призначений для подавання чистої води з відповідних джерел і наповнення господарських ємностей.

Для системи питного водопостачання необхідно додатково перевіряти придатність води, насоса, шлангів та всіх контактних матеріалів для такого використання.

Якщо передбачено підключення шланга до зливного штуцера, його діаметр, ущільнення та кріплення мають відповідати конструкції бака. Арматуру слід перевірити на герметичність до повного наповнення.

Звичайний садовий шланг без підтвердженого допуску до контакту з питною водою використовують лише для технічного контуру.

 

Як зберігати воду, щоб вона залишалася безпечною

Навіть якісна харчова ємність потребує регулярного догляду. Застій води, забруднена кришка, контакт із руками або використання брудного посуду можуть погіршити її якість.

Для домашнього запасу важливі кілька правил.

Підготовка тари. Перед першим наповненням ємність необхідно вимити, ретельно сполоснути та продезінфікувати способом, придатним для її матеріалу. Для санітарної обробки слід дотримуватися перевірених інструкцій і рекомендованої концентрації засобу.

Захист від нагрівання. Резервуар бажано розташувати в прохолодному затемненому приміщенні, подалі від опалювальних приладів і прямих сонячних променів.

Чиста система забору. Найзручніше отримувати воду через призначений для цього кран, не занурюючи в бак кухлі та інший посуд. Якщо доводиться користуватися черпаком, він має бути чистим і зберігатися окремо.

Контроль термінів. На кожну ємність варто наклеїти позначку із датою наповнення та призначенням води. Для самостійно заготовленої питної води CDC рекомендує заміну щонайменше кожні шість місяців за належних умов зберігання. У разі сумнівів щодо якості воду необхідно перевірити, належно обробити або замінити раніше.

Розділення запасів. Воду для пиття та технічних потреб позначають різними етикетками. Ємності, які раніше використовували для пального, агрохімікатів чи інших токсичних речовин, не можна переобладнувати під питну воду.

Якщо вода змінила запах, колір або стала каламутною, її не слід вживати без оцінки безпечності. Кип'ятіння може знищити багато хвороботворних мікроорганізмів, але не видаляє всі хімічні забруднювачі.

 

Які помилки найчастіше роблять під час створення запасу

Проблеми із домашнім водяним резервом нерідко виникають через дрібниці, які спочатку здаються несуттєвими.

Купують один великий бак без розрахунку потреб. У результаті частина об'єму простоює, а питну й технічну воду використовують із одного резервуара. Значно практичніше спочатку визначити кількість води для кожної категорії.

Не враховують вагу наповненої ємності. Особливо небезпечно це у квартирах, де великий бак встановлюють без оцінки перекриття.

Залишають воду біля вікна або батареї. Підвищена температура й сонячне світло створюють несприятливі умови для тривалого зберігання.

Використовують непридатну тару. Невідомий склад пластику чи попередній контакт із хімікатами роблять резервуар неприйнятним для питної води.

Не продумують доступ до води. Навіть великий запас виявиться незручним, якщо для кожного використання доводиться пересувати важкий бак або занурювати всередину посуд.

Забувають оновлювати воду. Дата наповнення та періодичне очищення ємності так само важливі, як її місткість.